Сьогодні зоряна стежина Вас повела у небуття, І вам до рідної хатини Тепер немає вороття. Вам вже дівчат не цілувати, Своїх не пестити дітей І посивілих батька й матір Не притискати до грудей. Чому так сталося із вами? Хто домовині вас віддав, Коли кривавими руками Життя навіки обірвав?! Ви так любили Батьківщину, Лани безкраї і гаї, Що за свободу України Поклали голови свої... Але ж герої – не вмирають! Мільйон постане замість вас, Нехай зухвалі вбивці знають: Прийшов вже їх останній час! Спіть хлопці, спочивайте з миром... Ви – зорі наших перемог! Бо нездоланні честь та віра, Єдині ми, і з нами – Бог!!!