Посмішка

Ти наче, ювелірна річ Ти лялька з сотнею облич Кожне досконалої краси Твоя спина, завжди пряма І ти довершеність сама Справжня жінка на усі часи Але душа твоя – тонкий кришталь І на своє ім'я, ти одягла Маску ти одягла І Сяй, на ці камери Знай, це закони гри Посмішка твоя засліпить Репортерів світу і телеекран Сяй, наче, самоцвіт Сяй, і підкориш світ Станеш зіркою, звичайно І тобі до ніг, цілий світ впаде Гастролі, публіка, фурор Лункий готельний коридор Від утоми тіло аж гуде А завтра знову, наче, в бій І хто повірить у твій біль І немає спокою ніде Погляньте, яка вона мила І як, посміхається Вона народжена бути зіркою Зіркою Але душа твоя – тонкий кришталь І на своє ім'я (і на своє ім'я), ти одягла (ти одягла) Маску ти одягла (а-а-а-а...) І Сяй, на ці камери (а-а) Знай, це закони гри Станеш зіркою, звичайно І тобі до ніг, цілий світ впаде Сяй, наче, самоцвіт Сяй, і підкориш світ Станеш зіркою, звичайно І тобі до ніг, цілий світ впаде Сяй! (а-а) Сяй! (а-а) Сяй!